ПІДТРИМКА. 🔴 Відчуваю ненависть. Чи це нормально?
Пригнічені емоції не вмирають. Їх змусили замовкнути. Вони зсередини продовжують впливати на людину.
©️ Зигмунд Фрейд
🔴 Відчуваю ненависть. Чи це нормально?
📩 «Час від часу відчуваю люту ненависть. Чи це нормально? Чи не шкоджу я цим сама собі? Бо я чула, що ненавидіти - це погано перш за все для себе і треба уникати цього почуття».
🔷 Ненависть – одна з найсильніших людських емоцій. Зазвичай вона переживається як суміш відрази, обурення, відторгнення та гніву.
Усі ми еволюційно здатні до ненависті до конкретних людей, чи груп людей, які становлять для нас загрозу.
Вона допомагає знайти сили і енергію, аби їх знищити, чи максимально ізолюватись від них.
▶️ Так, ми можемо відчувати ненависть кожного разу, коли чуємо про нові ракетні удари по нашій країні (або є їх свідками), руйнування, катування, смерті людей.
У такі моменти нам хочеться, щоб ворог «горів у пеклі», щоб його було знищено до тла.
⭕️ Коли знищується наша ідентичність, наші міста, наші життя - відчувати гнів, лють є нормальною і здоровою реакцією.
☝️Якщо гнів відчувається протягом певного часу, то він перетворюється на ненависть. І важливе питання, яке тут постає, - як переживати цю ненависть, щоб не постраждала наша здатність любити?, відчувати емоції і працювати.
▫️Ненависть - це фактично останній етап тривалого і високо вираженого гніву;
▫️ у свою чергу гнів - це дуже потужна емоція, яка викликає потребу щось змінити. Але якщо за допомогою нього я не можу глобально щось змінити, він застигає немов «бомба уповільненої дії» в формі ненависті всередині нашого серця.
Про ненависть ще можна сказати, що це застиглий гнів і застиглий смуток. Вона йде пліч опліч із бажанням помститись. І ми можемо досить тривалий час постійно прокручувати певні події і думки про помсту.
Витрачати купу ресурсів і енергії, але безрезультатно, бо до змін це, на жаль, не веде.
❓Як зробити так, щоб ця ненависть не зайняла увесь внутрішній простір?
1️⃣ Важливо тримати баланс між тим, що ми любимо, і що ненавидимо. Виклик полягає в тому, щоб, з одного боку, «включатись» в це відчуття ненависті, визнавати її, а також те, на що і на кого вона направлена.
👉 З іншого боку, вміти «виключатись» і дистанціюватись від цієї емоції через нагадування собі про тих людей, які є поруч із нами в ці важкі часи, яких ми любимо. Що є тими речами, які підтримують моє життя зараз.
2️⃣ Розділити її на почуття, які ховаються за нею: гнів, біль, смуток, огида і дати кожному почуттю свій час на проживання.
3️⃣ Важливо також пам’ятати, що ненависть є зокрема застиглим гнівом. І поки ми його не «розморозимо» і не випустимо, ми будемо залишатись в закляклому стані, у якому важко діяти.
Проте сам гнів є дуже важливом почуттям, бо саме він активує сили, щоб захистити себе.
👉 Тому - допоможи собі дати йому вихід. Як це зробити - читай тут.
5️⃣ Енергію, яка вивільниться в результаті вираження і проживання почуттів, ти можеш направити на будь-яку активність, в якій ти зможеш відчути свій вплив на обставини:
❤️🩹 Допомогти комусь, хто постраждав за певних обставин;
💰Зробити донат;
🫂 Бути підтримкою тому, хто потребує цього.
Застрявання в певних емоційних станах блокує здатність особистого посттравматичного розвитку.
☘️ Тому турбуйся про себе і свій емоційний добробут!