КАЛЕНДАР.
🗓 7 січня, субота
✔️ 318-й день війни
✔️ ще один день до Перемоги 🇺🇦
✔️ Різдво Христове за юліанським календарем 👈
✔️ Міжнародний день програмістів
✔️ Міжнародний день дурної ходи
✔️ День старого каміння
✔️ День «Я - наставник»
✔️ День «Я не збираюся більше терпіти»
✔️ 7-й день року
✔️ До кінця року лишилось 358 днів
@calendarday
🌅 Схід сонця 07:56
☀️ Сонце в зеніті 12:04
🌥 Захід сонця 16:11
⏱ Тривалість дня 8:14
🌗 Спадаючий місяць (15/16 день)
Іменини: Леонід, Марія, Валтасар, Мельхіор, Гаспар
День народження:
1501 - Григорій XIII, Папа Римський, який запровадив у всіх католицьких країнах григоріанський календар.
1925 - Джеральд Даррел, англійський натураліст і письменник.
1964 - Ніколас Кейдж (Ніколас Коппола) - американський кіноактор, режисер, продюсер.
1985 - Льюїс Гемільтон - британський автогонщик, пілот Формули-1. Семиразовий чемпіон світу.
❤️
Різдво Христове за юліанським календарем
ЩО ЦЕ ЗА СВЯТО?
Однак, цьогоріч більшість українців вже віздначили Різдво Христове за григоріанським календарем, не бажаючи святкувати цей день разом із ворогами і загарбниками. І прихильників такого переходу стає все більше.
Наші знання про народження Христа беруть початок від євангелістів Матвія та Луки. Спаситель народився у Вифлеємі від Діви Марії та Святого Духа, і в той же час на небі зійшла нова зірка. Її назвали Вифлеємською, й саме вона вказала шлях до новонародженого Божого сина мудрецям, що принесли Христу свої дари.
Після того, як Христос завершив своє земне життя, його народження ще довго не святкували. Християнські священники кілька століть відзначали лише день Воскресіння, тому що вважали перехід у Царство небесне більш значущою подією.
Перше відоме в історії святкування Різдва відбулося в Римській імперії в 336 році. Остаточно затвердив Різдво як свято Третій Вселенський Собор в 431 році.
ЗИМОВІ СВЯТА ДАВНІХ ПРЕДКІВ
Дата народження Христа документально ніким не підтверджена, тому існують різні думки з цього приводу. Найбільше дослідників сходяться на тому, що рішення святкувати Різдво саме взимку виникло від бажання християнської церкви замінити ним головні зимові язичницькі свята.
В Римі це були Сатурналії – урочистості на честь бога врожаю й землеробства Сатурна. Семиденне свято мало традиції бенкетів, подарунків та деякого радісного безладу, бо закони тимчасово припиняли свою дію. В скандинавських країнах час Різдва випав на святкування Йоля – період відродження сонця, вшанування богів, час магічних можливостей. Подібні свята були також у давніх греків та єгиптян.
В Русі прихід Різдва співпадав з початком нового землеробського року та з вшануванням Коляди. Разом з ритуальним снопом – дідухом – наші пращури заносили в оселю духів роду (дідів). У це свято слідувало забувати образи й виправляти помилки. Від дня Коляди починали колядувати, а в колядках розповідалося про створення світу давніми слов’янськими богами. В середні віки разом з тим, як розповсюджувалося християнство, поширювалося й святкування Різдва.
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА
Після остаточного запровадження християнської віри давні звичаї переплелися з православними обрядами та новими запозиченими традиціями. Наприклад, різдвяна ялинка – у порівнянні з дідухом – новий атрибут свята. Вона прийшла до нас з європейських країн під час правління Петра I.
Також з Європи ми запозичили традицію вертепу – пересувного театру ляльок з різдвяною виставою. Вертеп також міг бути з живими акторами, що грали біблійних героїв у ніч народження Христа.
До радянських часів Різдво в нашій країні було одним з найголовніших та найулюбленіших свят. Радянська влада заборонила його як релігійний звичай. Та люди все одно відзначали народження Христа, у найтяжчі роки ризикуючи навіть свободою та життям.
Ніякі репресії не змогли викорінити це свято, а з часу здобуття Україною незалежності Різдво теж здобуло своє належне місце в житті нашого народу.
