ЯК ПРАВИЛЬНО ВИПУСКАТИ СВОЇ НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ З КОРИСТЮ ДЛЯ СЕБЕ?
ЯК ПРАВИЛЬНО ВИПУСКАТИ СВОЇ НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ З КОРИСТЮ ДЛЯ СЕБЕ?
Щодня ми відчуваємо різні емоції. Це нормально, адже ми істоти емоційні. Іноді переповнюють негативні емоції, наприклад, гнів. Але ми знаємо, що гніватися – не добре. А приховувати свої негативні емоції та переживання – ще гірше для нас. То як же бути: гніватися чи намагатися заспокоїти себе?
Відповідь однозначна – гніватися! Випускати свою пару, інакше цей гнів душитиме зсередини, навіть якщо, як нам здається, ми забули про ситуацію. Все одно емоції залишаються в тілі надовго. Ми можемо забути ситуацію з розгніваним начальником чи з невихованою продавщицею, а от тіло пам'ятає все. АЛЕ! Випускати свої емоції треба правильно!!!!!!!!
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДЛЯ НАС ЗМІСТ ЕМОЦІЙ?
Ми живемо в цивілізованому суспільстві і тут все так влаштовано, що треба поводитися пристойно. Нас виховали так, що відповідати грубістю погано. Нас завжди вчили стриманості.
Трохи теорії. БУДЬ-ЯКА негативна емоція відбивається на нашому тілі. Будь то страх чи злість. Наприклад, відчуваючи страх, ми відчуваємо як стискається все всередині. У когось виникає затискач у ділянці живота, у когось у ділянці грудей, у когось страх видно на обличчі (відкритий рот, безмовність, перелякані очі). Коли ми бачимо людину в гніві, то ця емоція може відбиватися у нього на обличчі (стислі губи, змінюється вираз обличчя), також така емоція може відображатися на руках, коли хочеться щось (або когось) побити, придушити, розбити. Тут два варіанти: або людина в пориві гніву зразу його зганяє на інших, або він стримує себе. Обидва варіанти не правильні! Коли людина відразу відповідає агресією на агресію, то емоції не виходять, вони тільки збільшуються і наростають, як снігова грудка, і хочеться гніватися і гніватися далі. І тут емоція залишиться всередині. Коли роблять погано іншим – це НЕ є порятунком для себе. Якщо стримати себе і нічого не зробити – це також не правильно. Виходить, емоції взагалі не вийшли.
Будь-який затискач у тілі не дає нам нормально жити і відчувати приємні емоції. У цьому випадку все тіло затиснуте від образ, гніву, страху, енергія не може спокійно протікати таким тілом, вона постійно «натикається» на ці затиски і блоки. Подумайте тільки, ЯК тоді людина може відчувати позитивні емоції, якщо у неї всередині стільки сміття? Поки ви не викинете з дому смердюче сміття, в ньому не буде благоухати! Також із тілом. Неможливо повною мірою відчувати приємні емоції, якщо воно затиснуте і скрючене від гніву, випробуваного в минулому. Гнів – це як в'язкий слиз, який прилипає до тіла. Поки не змиєш цей слиз із себе, чистим не будеш! Якщо в будинку погано пахне, він випромінює цей запах, то це відчувають сусіди. Також і з людиною – доки в ньому сидить негатив, вона виточуватиме його постійно в навколишнє середовище.
ЯК НЕ МОЖНА ВИПУСКАТИ ЕМОЦІЇ
1. Забороняється зганяти свої емоції на інших людях! Категорично! Не має значення, винна людина чи ні – заборонено. Тим більше не можна зриватися на своїх близьких, собаці, продавчині і т.д.
2. Не можна заспокоювати себе та придушувати гнів, наприклад: «Я спокійний. Я краще промовчу. Я вище цього» - у той час, коли всередині вирує ураган! Тож ви тільки провокуєте затискачі у своєму тілі. Якщо емоції є, вони обов'язково мають вийти, але інакше. І неважливо, що нас вчили стриманості й тому, що погано думати про людей погано тощо. Краще подумайте про людину погано один раз, ніж таїти злість на неї все життя.
3. Не можна мстити, лаятись, бити словами, придушувати волю інших, заїдати свою злість.
ЯК ПРАВИЛЬНО ВИПУСКАТИ СВОЇ ЕМОЦІЇ
1. Насамперед потрібно усвідомити, що емоції всередині є. Дуже часто багато хто говорить: «Та я не злюсь…», і навіть самим собі не зізнаються! Досить обманювати себе. Просто прийміть це як факт. Емоції є і це НОРМАЛЬНО. Ненормально – це коли страждає ваше тіло від того, що ви навіть самі собі не зізнаєтесь у негативних почуттях. Як тільки ви це усвідомите, вам уже стане легше.
2. Через крик. Звісно, тут важко знайти таке місце, де можна накричатися вдосталь, але можна постаратися. Це може бути ліс, або просто виїхати на машині за місто, де вас ніхто не чує, і там увімкнути музику та прокричатись. Це дуже дієвий прийом. Стане легше після першого сеансу.
3. Співи, танці, спорт. Будь-які голосові вправи допомагають вийти емоціям назовні. Співайте! І не має значення, що ви не вмієте співати, ви це робите для інших цілей. Емоції перебувають у тілі – отже допоможе будь-яка активність тіла. Через рухи та навантаження тіло теж звільняється від затискачів.
4. Проговорити. Виговоритись. Можна розповісти комусь, якщо людина згодна вислухати вас. Або просто віч-на-віч із собою проговорити всі емоції кілька разів, поки не стане легше. Одне й те саме повторюєте кілька разів. Можна говорити це на вогонь, свічку, воду, що тече. Також ефективна техніка листа, коли на аркуші паперу пишете все, що відчуваєте, а потім спалюєте його.
5. Побити подушку чи диван. Або подушкою побити диван. Або знайти якийсь власний спосіб. Як казали раніше, фізична активність дуже добре допомагає. А якщо ця активність виражається з емоціями, то це взагалі добре. Головне, на цій подушці потім не можна спати. І на дивані також.
6. Жіночий варіант – поплакати. Теж дуже ефективний метод. А багато хто стримує сльози в момент образи. Цього не можна робити. Дайте емоціям вийти. Ви можете знайти свої способи випуску пари.
Дайте емоціям БУТИ. Звільняйте себе від бруду. Але інші люди не повинні страждати від вашого гніву.